Шановні друзі!

/Files/images/Romny.png

Дослідження свого родоводу, історії рідного міста – одне з пріоритетних завдань нашої бібліотеки.

Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свогo народу – це й пізнавати себе. Адже кожен із нас – як зернина на пшеничному лану народу. Кожен має в своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі. Нам випало велике щастя – бути дітьми України...
Михайло Слабошпицький

Ромни презентація

Дереву, щоб брати соки й рости, потрібне коріння, а людям треба знати своє минуле, свою історію, аби з нього вчитись, пізнавати себе й будувати сучасне та майбутнє. Наше місто – стародавнє і водночас молоде.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою ромашки, або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом вкривала родючі чорноземи Посулля.

Мiсто пiд назвою "Ромен" вперше згадується у Лаврентiївському литописi пiд 1096 роком, де розповiдається про боротьбу Київського князя Володимира Мономаха з половцями.

У стародавньому українському літописі “Повісті минулих літ” розповідається про будівництво після 988 року за наказом могутнього володаря Київської Русі Володимира Великого укріплених міст по Сулі для стримування натиску кочіників. Саме з цими подіями дослідники пов’язують спорудження роменської фортеці на крутому схилі Сули.

Не одне сторiччя боронив Ромен Київську Русь... Та бувало стiни не його витримували натиску кочовикiв. Десь в 1185 роцi хан Кончак пiсля перемоги над князем Iгорем захопив всi фортецi Посульської лiнiї, а в 1239 полчища Батия повнiстю зруйнували мiсто. Але попри всi незгоди i лихолiття вистояв, зберiг своє лице Ромен.

Овiянi славою ратнi подвиги роменцiв в боротьбi за незалежнiсть України в 17-18 ст. У Визвольну вiйну 1648-1654 рр. Роменцi однi з перших вступили до вiйська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послiв до України та Переяслава.

Саме в Ромнi взимку 1707 року знаходилась ставка вiйська гетьмана України I. Мазепи i шведського короля Карла ХII пiд час росiйсько - шведської вiйни, в ходi якої вирiшувалась доля незалежностi України. Про героїчну iсторiю Ромен свiдчить i древнiй герб мiста. Так Роменська мiська ратуша ще з по давнiх часiв мала печатку, на якiй було зображено хрест що стоїть на могилi, як символ мужностi, стiйкостi захисникiв мiста, яким було притаманно "стоять на смерть ", "до хреста".

Хоча Ромен мав статус сотенного мiста, але фактично з 1714 року став адмiнiстративно - полiтичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку.

Вигiдне географiчне розташування не перехрестi важливих мiжнародних торгових шляхiв сприяють процвiтанню мiста в 18-19 столiттях як провiдного економiчного, культурного центру Лiвобережжя, торгової столицi України Росiйська цариця Катерина ii засновує в Ромнi головну тютюнову контору.

До середини 19 сторiччя в мiстi вiдбувається славетний Іллiнський ярмарок, на який з'їжджались до 120000 чоловiк, а товарообiг сягав 10 млн. карбованцiв. i Іллiнський ярмарок за своїм значенням в Росiйськiй iмперiї поступався тiльки Нижегородському.

До мiста в 1874 роцi прокладається Любаво Роменська залiзниця, яка з'єднала Лiвобережну Україну з Балтiйським морем i сприяла значному економiчному зростанню регiону. В Ромнi засновується один iз перших в Українi механiчний завод.

Ромен, як повiтовий центр в рiзнi роки пiдпорядковувався Чернiгiвському намiсництву, Малоросiйськiй, Полтавськiй губернiям. В 1923-1931 рр. Ромен - центр округи, згодом районний центр Чернiгiвської, а з 1939 року - новоутвореної Сумської областi.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки революцiйних потрясiнь, Першої свiтової, громадської, Великої Вiтчизняної воєн. Пiсля дворiчної фашистської окупацiї Ромен було звiльнено 16 вересня 1943 року воїнами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивiзiї. Тисячi роменцiв за роки вiйни нагородженi орденами i медалями, 16 стали Героям Радянського Союзу, серед них: легендарний розвiдник К. Гнiдаш, командир полку Г. Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуваннi рiчки Одер. В роменському небi в 1941 роцi вперше в свiтi був здiйснений повiтряний таран жiнкою - льотчиком К. Зеленко. Яка посмертно отримала звання Героя тiльки через 20 рокiв.

Після визволення від фашистів роменці взялися за відбудову рідного міста. Радісною несподіванкою для мешканців Ромна в той час стала дружня допомога з далекої Канади. У 1944 році від жителів міста Саскатун з провінції Саскичевань надійшов до Ромна красиво оформлений лист разом з гуманітарною допомогою. У згаданому листі мешканці канадського міста-побратима висловлювали свою щиру повагу до роменців, які вели боротьбу з фашистами, повідомляли про рішення міської ради Саскатуна від 14 лютого 1944 року надати допомогу Ромнам, висловлюючи надію, що це сприятиме зміцненню дружби між містами. Цей хвилюючий документ зберігається нині в Роменському краєзнавчому музеї.

З 1962 року Ромен - мiсто обласного пiдпорядкування, до нього вливаються навколишнi села: Засулля, Лозова, Процiвка.

Про багатовiкову iсторiю Ромен зберiг славу культурно-мистецького i духовного центру Посулля. Саме тут 200 рокiв тому вiдкривається одне з перших на Українi повiтових училищ. До революцiї в мiстi дiяли комерцiйне, духовне, реальне училище, жiноча гiмназiя. Впродовж ХІХ на початку ХХ столiття мiсто мало три драматичнi театри, капелу iм. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публiчну бiблiотеку. Про багатовiкову iсторiю Ромен свiдчать численнi пам'ятники. Серед них: перший в свiтi монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвiтньо вiдомим скульптором i кiнорежисером Iваном Кавалеридзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщинi, монумент матерi героїнi Олександрi Деревськiй, яка всиновила i виховала 48 дiтей сирiт рiзної нацiональностi; пам'ятники останньому кошовому Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському та легендарному командарму часiв громадянської вiйни Iвану Федьку.

Вiд Ромен минулих вiкiв збереглись визначнi архiтектурнi ансамблi: Святодухiвський собор, мiська дума, реальне та духовне училище, земська лiкарня, археологiчнi пам'ятки.

Роменщина - батькiвщина визначних дiячiв театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликiвської, С. Шкурата; засновникiв Московського камерного та Роменського драматичного театрiв О. Таїрова, I. Кавалєридзе, автора славетного "Запорiзького маршу" Євгена Адамцевича.

Слава роменських художникiв ХVIII столiття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 столiттях продовжили вiдомi митцi М. Бут, Є. Мiнюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та iншi.

Наукового олiмпу досягла слава роменських вчених академiкiв фiзикiв А. Iоффе i С. Тимошенка, медикiв I. Савченка, В. Чаговця, О. Скоромця, М. Губергiрiца, хiмiкiв В. Коршака, I. Скрипаля.

Сьогоднi Ромен - один з провiдних промислових центрiв Сумщини. Облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочнi та борошнянi вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських пiдприємств широко вiдомi в Українi та за її межами. Площа мiста сягає 65 квадратних кiлометрiв, населення - переважно українцi, становить 54 тис. чоловiк.

Роменська земля має однi з найпотужнiших в свiтi чорноземи, а з її надр надходить 20% загальнодержавного видобутку нафти. Саме тут в околицях Ромен, на горi Золотусi в 1937 роцi було вперше добуто нафту в Радянськiй Українi. Мiсто має розгалужену транспортно-комунiкацiйну систему. Залiзниця зв'язує мiсто з Днiпропетровськом, Сiмферополем, Мiнськом, Москвою, Санки-Петербургом, через Ромен пролягають автошляхи вiд Курська, Сум, до Полтави, Києва. Чарують око i ваблять розмаїтою веселкою мiськi бульвари та затишнi алеї в мiському парку. А на околицях мiста розкинулось двi пам'ятки садово-паркового мистецтва "Пивний лiс" та "Огнiвщина".

Славна історія минулого і сьогодення Ромна тісно переплітається між собою, викликаючи в його мешканців почуття шани і поваги до свого рідного міста. Ромен у 2002 році відсвяткував своє 1100-ліття.

Через століття крокує в майбутнє вічно молоде, завжди квітуче і привітне місто над Сулою.

Кiлькiсть переглядiв: 1213

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.